Нові санітарні правила забудови населених пунктів набрали чиності

Набули чинності зміни Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.
Зміни торкнулися розмірів санітарно-захисних зон і заборони використання цих земель в будівництві.

7 березня, набули чинності зміни до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом МОЗ від 18 травня 2018 року № 952, повідомляє Ліга. Закон.

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і наявних міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення.

Змінами, зокрема, встановлено, що територія санітарно-захисної зони не повинна розглядатись як резерв нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів підприємства та розширення сельбищної території.

Розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об’єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів.

Забороняються нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація об’єктів за рахунок території парків, водних акваторій тощо.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об’єктів, об’єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об’єктів постачання, розподілу, передання (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Санітарно-захисні зони каналізаційних очисних споруд продуктивністю понад 280 тис. м 3/добу встановлюються на підставі розрахунків розсіювання газів, що мають неприємний запах, місцерозташування об’єктів, рози вітрів та інших факторів, але не менше ніж 500 м.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

48689768